Міноборони хоче відстрочити законопроєкт про демобілізацію, — УП

Українські військовослужбовці. Фото ілюстративне: de-jure.ua

Міністерство оборони України звернулося до Комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони і розвідки із проханням щодо виділення більшого строку на підготовку законопроєкту про умови демобілізації військових у період дії воєнного стану. Відтермінувати підготовку законопроекту хочуть до 18 березня 2025.

Як повідомила "Українська правда",  про це заявив її співрозмовник — представник оборонного парламентського комітету. Також у розпорядженні видання є лист міністра оборони Рустема Умєрова до Комітету ВР.

Пропозиція щодо відтермінування підготовки законопроєкту про демобілізацію

За даними "Української правди", у листі до Комітету ВР Міноборони повідомило, що напрацювало законопроєкт про вдосконалення механізмів ротації й визначення порядку та умов звільнення зі служби деяких категорій бійців. Зокрема, цей документ передбачає встановлення нових правил щодо звільнення служби та ротації військовослужбовців, які тривалий час виконують завдання в зоні бойових дій.

Законопроєкт скерували на погодження до Генштабу ЗСУ та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, однак Генштаб таку ініціативи не підтримав, пояснивши це тим, що в разі її реалізації "орієнтовна чисельність військовослужбовців, які матимуть право на звільнення, скаладатиме 108 тисяч осіб (з них 14 тисяч офіцерів), що у разі їх одночасного звільнення призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових підрозділів". 

У листі до Комітету ВР Умєров зазначив, що є два альтернативні варіанти відповідного законопроєкту. Зокрема, військовим, які три роки безперервно служили й не менш ніж півтора року перебували в зоні бойових дій, пропонують надати два місяці реабілітації з подальшою 30-денною відпусткою зі збереженням щомісячного грошового забезпечення, або одноразову 90-денну відпустку також зі збереженням щомісячних виплат. А командирів можуть зобов'язати до проведення ротації військових, які впродовж 90 днів брали участь у бойових діях.

Нагадаємо, юристка Наталя Гнатик розповіла, які права є в мобілізованих працівників. Вона наголосила, що за такими громадянами мають зберегти їхні робочі місця, посади та середні зарплати.

Також ми повідомляли, як впровадження повісток поштою вплинуло на мобілізаційний процес. На думку начальника відділу одного з київських ТЦК Олега Коротченка, суттєвих змін не відбулося.